- віолончель
- —————————————————————————————віолонче́льіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
віолончель — і, ж. Смичковий чотириструнний музичний інструмент, середній між скрипкою та контрабасом … Український тлумачний словник
басоля — і, ж. Український народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель … Український тлумачний словник
віолончельний — а, е. Прикм. до віолончель … Український тлумачний словник
концертино — невідм., с. 1) Віртуозний музичний твір типу концерту, але менший за обсягом і складністю. 2) Група інструментів (зазвичай дві скрипки і віолончель), які виконують соло в кончерто гроссо … Український тлумачний словник
тараф — у, ч. Молдавський і румунський народний оркестр, до складу якого входять скрипка, кобза, цимбали, віолончель, бубон та ін … Український тлумачний словник